ПРО КЛАСТЕР

logo

Діяльність Кластеру здійснюється у відповідності до Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року та укладеної 22 грудня 2015р. Угоди про співпрацю між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), Київським національним університетом технологій та дизайну, Черкаським державним бізнес-коледжем та підприємствами легкої промисловості. Предметом Угоди є формування освітнього інвестиційно-технологічного кластеру легкої промисловості як ефективного інструменту інноваційного розвитку через більш ефективне використання наявного потенціалу та ресурсів.

Пріоритетність легкої промисловості для м. Києва визначається великою ємністю внутрішнього ринку товарів (40-50 млрд. гривень щороку), наявністю та можливістю нарощування експортного потенціалу, високим рівнем доданої вартості, високою швидкістю обороту капіталу, використанням сировини та напівфабрикатів вітчизняного виробництва, наявністю високо-кваліфікованих кадрів, значним науковим та інноваційним потенціалом, що дає можливість створювати робочі місця у високотехнологічних виробництвах, особливо для жінок.

Акцентуючи увагу на розвитку сучасного університету підприємницького типу, Київський національний університет технологій та дизайну виступив з ініціативою створення Освітнього інвестиційно-технологічного кластеру легкої промисловості у місті Києві.

У відповідності до Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року укладена Угода про партнерство для формування Освітнього інвестиційно-технологічного кластеру легкої промисловості у місті Києві.

Передовий досвід економічного розвитку міст – створення кластерів як центрів компетенції в галузях, яким надається пріоритет. Освітній інвестиційно-технологічний кластер легкої промисловості у місті Києві має стати ефективним інструментом інноваційного розвитку для концентрації та поширення нових знань і технологій, де провідну роль відіграє Київський національний університет технологій та дизайну, забезпечуючи відповідний науковий супровід.

Така ідея знайшла широку підтримку у Київській міській державній адміністрації, бізнес-середовищі та серед інвесторів, які готові реалізовувати амбітні цілі підвищення підприємницької активності і формування конкурентних виробництв, забезпечуючи поширення міжнародного бренду «зроблено у Києві».


Потенціал розвитку легкої промисловості м. Києва

Сталий рух до створення робочих місць

Українська  легка промисловість — це сучасний багатогалузевий комплекс з виробництва товарів народного споживання, який забезпечує економічну та соціальну безпеку країни в цілому, сприяє збереженню її статусу незалежної і суверенної індустріальної держави. Цей соціально вагомий сектор економіки орієнтований на кінцевого споживача, а його основа — жіночі трудові ресурси. Потенційні можливості галузі дозволяють виробляти широкий асортимент товарів, здатних задовольнити майже повністю внутрішній попит. Водночас легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс.

У місті Києві функціонує майже 67 підприємств галузі, більшість з яких є приватизованими. Вони забезпечують близько 5 тис. робочих місць. Більшість підприємств легкої промисловості мають тривалі партнерські стосунки з виробниками країн ЄС, постачаючи високоякісну продукцію на європейський ринок. Враховуючи цей досвід ділових зв’язків можна стверджувати, що в умовах підписання асоціації з ЄС українські підприємства досить швидко адаптуються до роботи в умовах поглибленої європейської інтеграції. У перспективі легка промисловість може стати своєрідним експериментальним майданчиком для впровадження інновацій, як за рахунок трансферу зарубіжних технологій так і за рахунок впровадження вітчизняних розробок, що дуже значимо для ряду галузей промисловості, включаючи військово-промисловий комплекс.

Обґрунтування економічного зростання

Провідні світові країни приділяють особливу увагу розвитку галузі та надають їй істотну інвестиційну підтримку. Для України до сьогодні це не було характерним, тому зростання споживчого ринку і задоволення потреб населення в товарах відбувається в основному за рахунок імпорту.

  • Потреби країни у продукції галузі задовольняються вітчизняними виробниками всього лише на 20%, що суперечить принципам економічної безпеки держави, згідно з якими частка вітчизняної продукції стратегічного призначення має становити не менше 50%.
  • Частка галузі в обсязі промислового виробництва України сьогодні складає 0,8% (у 1991 році цей показник дорівнював 10%, що було порівнянним з рівнем розвинених країн, таких як СІІІА, Німеччина та Італія, які протягом багатьох років зберігають цей показник на рівні 8-12%).

untitled

Можливості економічного зростання

  •  Сьогодні зростає роль легкої промисловості у формуванні та наповненні внутрішнього ринку вітчизняною продукцією в умовах відкритості українського ринків.
  • Це завдання є реально досяжним, оскільки технологічно закінчений і взаємопов’язаний промисловий комплекс галузі здатний виробляти сучасний асортимент продукції масового вжитку з натуральної та хімічної сировини і різних їх компонентів.
  • Легкій промисловості притаманна висока мобільність виробництва, що дозволяє підприємствам швидко розширювати асортимент продукції за будь-яких кон’юнктурних змін ринку, пов’язаних з сезоном чи модою, не зменшуючи при цьому обсяги випуску та продажів і, як наслідок, не скорочуючи податкових відрахувань.

untitled2

* — за матеріалами Управління промисловості та інноваційної політики Департамент промисловості та розвитку підприємництва, засідання Кластеру легкої промисловості 18.02.2016 року.

untitled3

* — за матеріалами Управління промисловості та інноваційної політики Департамент промисловості та розвитку підприємництва, засідання Кластеру легкої промисловості 18.02.2016 року.

Задоволення внутрішнього попиту продукцією вітчизняного виробництва, посилення ефекту імпортозаміщення

  • Роздрібний товарооборот одягу зі шкіри та взуття, починаючи з 2000 р. невпинно щорічно зростав, враховуючи навіть періоди економічного спаду (2008-2009). Індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту взуття у 2013 р. порівняно з 2000р. склав 1740,4 %, а у товарообороті шкіряним одягом — 837,3%.
  • В умовах прогнозованого експертами скорочення виробництва в Україні у 2014- 2015рр. та пов’язаного з ним скорочення споживчих витрат населення можна очікувати зменшення попиту та виробництва у шкіряній та взуттєвій галузях.
  • Проте, девальвація гривні створює сприятливі можливості для відвоювання внутрішнього ринку, оскільки робить вітчизняні товари конкурентними за ціною, що посилюватиме ефект ІМПОРОЗАМІЩЕННЯ. Найперспективнішими ринковими сегментами для виробників кластера є сегмент товарів з середньою якістю, простим дизайном та середньою і низькою цінами. Підприємства кластера за умови реалізації кластерних ініціатив здатні збільшити свою частку на внутрішньому ринку до 50 % протягом п’яти років.

Передумови Утворення КастерУ легкої промисловості

Як складова загальнодержавних та місцевих регіональних програм розвитку економіки

  • Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року, де зазначено, що «передовий досвід економічного розвитку міст — створення кластерів — центрів компетенції в галузях, яким надається пріоритет. Ці галузі дадуть суттєвий ефект — внесок до ВРП, зайнятість, інноваційність міста в міжнародному масштабі, забезпечать міжнародний бренд міста «зроблено в Києві».
  • Концепція загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року від 17 липня 2013 р. № 603-р, де зазначається, що підтримка створення коопераційних кластерних структур, особливо у галузях, які володіють експортним та імпортозаміщуючим потенціалами є одним з ефективних шляхів вирішення завдань соціально-економічного розвитку.
  • Комплексна київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015- 2018 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 16 квітня 2015 року №409/1274.
  • Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про столицю України –місто-герой Київ», «Про вищу освіту», «Про захист економічної конкуренції».
  • Програма «Наука та Інновації» на 2013 – 2017 роки та Стратегії розвитку Київського національного університету технологій та дизайну на 2014-2017 роки ухвалених вченою радою Київського національного університету технологій та дизайну 26 березня 2014 року протоколом № 7.

Потенціал економічного розвитку

untitled4

Науково-інноваційні проекти кластеру легкої промисловості

Наука як основа якості та відповідності продукції

Відповідно до рішення Ради Кластеру (протокол №1 від 18 лютого 2016 року ) до плану наукових-інноваційних проектів включено наступні:

  • «Шкіра і взуття спеціального призначення»;
  • «Київська броня» (засоби індивідуального бронезахисту для поліції м. Києва
  • «Блакитний захист» (спеціальний одяг для рятувальних та інших робіт на
  • «Шкільна форма для киян»;
  • «Енергоефективність у технологічних процесах виробництва шкіри, взуття, трикотажних та швейних виробах»;
  • «Дитяче взуття для дошкільнят».

Соціально-економічні ефекти від діяльності кластеру

untitled5